Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей-жертв насильства з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері... Визначають такі види насильств:

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО-

НАВМИСНЕ НАНЕСЕННЯ ОДНИМ ЧЛЕНОМ РОДИНИ ІНШОМУ ПОБОЇВ, ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, ЩО МОЖУТЬ ПРИВЕСТИ АБО ПРИВЕЛИ ДО СМЕРТІ ПОСТРАЖДАЛОГО, ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО АБО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, НАНЕСЕННЯ ШКОДИ ЙОГО ЧЕСТІ ТА ДОСТОЇНСТВУ. ВСІ ДІЇ, СПРЯМОВАНІ НА СПРИЧИНЕННЯ ДИТИНІ ФІЗИЧНОЇ ШКОДИ, ЗАБОРОНЕНІ ЗАКОНОМ;

- СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО–

ПРОТИПРАВНЕ ЗАЗІХАННЯ ОДНОГО ЧЛЕНА РОДИНИ НА СТАТЕВУ НЕДОТОРКАННІСТЬ ІНШОГО ЧЛЕНА РОДИНИ, А ТАКОЖ ДІЇ СЕКСУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ СТОСОВНО НЕПОВНОЛІТНЬОГО ЧЛЕНА РОДИНИ. ПОНЯТТЯ "СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО" МІСТИТЬ В СОБІ НЕ ЛИШЕ ЗҐВАЛТУВАННЯ, А Й СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ, НЕПРИСТОЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ, А ТАКОЖ БУДЬ-ЯКІ ОБРАЗЛИВІ ДІЇ, ЩО МАЮТЬ СЕКСУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР;

- ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО–

НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ З ДІЄЮ ОДНОГО ЧЛЕНА РОДИНИ НА ПСИХІКУ ІНШОГО ШЛЯХОМ СЛОВЕСНИХ ОБРАЗ АБО ПОГРОЗ, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ЗАЛЯКУВАННЯ, ЯКИМИ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЮЄТЬСЯ ЕМОЦІЙНА НЕВПЕВНЕНІСТЬ, НЕЗДАТНІСТЬ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ Й МОЖЕ ЗАПОДІЮВАТИСЯ АБО ЗАПОДІЮЄТЬСЯ ШКОДА ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю;

- ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО–

НАВМИСНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ОДНИМ ЧЛЕНОМ РОДИНИ ІНШОГО ЖИТЛА, ЇЖІ, ОДЯГУ Й ІНШОГО МАЙНА АБО ЗАСОБУ, НА ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИЙ МАЄ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЗАКОНОМ ПРАВО, ЩО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЙОГО СМЕРТІ, ВИКЛИКАТИ ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЧИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я.

Наслідки домашнього насильства для дітей

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.

Існує ряд спільних ознак, що характеризують переживання та поведінку більшості таких дітей.

Страхи. Діти з сімей, де практикується насильство, переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.

Зовнішні прояви поведінки. Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.

Нездатність виразити почуття вербальне. Спостерігаючи за практикою насильства в сім’ї, діти доходять висновку, що насильство — це спосіб, яким «дорослі» вирішують свої конфлікти та наболілі проблеми. Оскільки ніхто не показав цим дітям, як слід говорити про їхні почуття/думки, вони часто не знають, що переживають або відчувають, і як можна виразити свої емоції та почуття у вербальній формі.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей — жертв насильства -з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Стаючи в сім’ях жертвами насильства, діти нерідко покидають сім’ї, опиняються на вулиці, де можуть стати об’єктами купівлі-продажу. В Україні встановилась досить небезпечна ситуація, пов’язана з поширенням торгівлі людьми, зокрема дітьми. Торгівля дітьми – це складна комплексна проблема, яка, без сумніву, має негативний вплив на неповнолітніх. Потрапивши в ці тенета, дитина стикається з погрозами фізичного, психічного, сексуального насильства, побиттям, зґвалтуванням, а також розбещенням, втягненням у злочинну діяльність, спонуканням до заняття проституцією, залученням до праці на виробництві зі шкідливими умовами, вилученням органів для трансплантації, використанням у жебрацтві тощо. Іноді жорстоке поводження до дітей може виявлятись в фактах продажу дитини самими батьками або іншими членами сім’ї.

Згідно Конвенції ООН про права дитини, яку підписали 189 держав світу, кожна дитина має право на захист від усіх видів сексуальної експлуатації та насильства. Всі держави повинні захищати дітей від сексуальної експлуатації та забезпечувати дітям-жертвам фізичну та психологічну реабілітацію і допомогу в соціальній реінтеграції.

Результати досліджень, проведених здебільшого в розвинених країнах світу, дозволяють стверджувати, що певні характеристики дітей збільшують ризик насилля: вікові, статеві, гендерні, особистісні особливості сім’ї, в якій зростає дитина. Також враховуються характеристики батьків чи опікунів (особистісні, поведінкові, статева приналежність, минулий досвід.).