Батьківська сторінка

/Files/images/1024636.gif

Ласкаво просимо, Дорогі Батьки!


Ми дуже раді гостям і відвідувачам!

«Маленька зернина, посіяна в людські душі у роки дитинства, стає в зрілі роки могутнім деревом. Усе залежить від того, яку зернину ми посіємо і в який грунт…» В.Сухомлинський

/Files/images/b33e14dbe28b.gif

Шановні батьки!

Щорічно в Україні реєструється майже сім тисяч опіків у дітей. Причина цих трагедій у переважній більшості — неуважність батьків. Особливо це стосується малюків до п’яти років, які травмуються Чимало травм підлітків спричинено електрикою, зокрема, через бажання зробити селфі на електричках. Щоб уберегти дітей від опіків, врятувати їх життя, держава спільно з батьками витрачає щорічно понад мільярд гривень .

Водночас сотні дітей залишаються інвалідами, десятки, на жаль, гинуть. Як звести ці жахливі цифри до мінімуму, обговорили під час круглого столу «Шляхи зниження дитячого травматизму від опікової травми. Міжнародний та вітчизняний досвід — вчимося разом»....

Захід було ініційовано головою Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольгою Богомолець. Участь у ньому взяли представники Кабінету Міністрів, адміністрації Президента, міністерств охорони здоров’я, соціальної політики, освіти і науки, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, регіональних управлінь (департаментів охорони здоров’я, освіти і науки, соціального захисту населення та територіальних підрозділів ДСНС України, а також представники зарубіжних і вітчизняних громадських та благодійних організацій, фахівці, науковці, експерти .

Крім того, комітет оголосив конкурс на кращу візуалізацію рятівного ЗОНТу. ЗОНТ — це абревіатура, яка пояснить, як правильно надавати першу допомогу при опіках. Тому що незнання цього призводить до значного погіршення і збільшення ступеню тяжкості опіків. Зазвичай народні поради рекомендують при опіках застосовувати олію, сало, гусячий жир, зубну пасту, томатний сік, лід. Усе це робити категорично не можна!.

Абревіатура ЗОНТ пояснює, як правильно надати першу допомогу при опіках:

З — зрізати одяг з уражених ділянок.

О — охолодити у холодній воді (не нижче 10 градусів) протягом не менше 20 хвилин. Це охолодження зменшить ступінь опіку.

Н — накласти стерильну суху пов’язку без застосування мазі або крему.

Т — зателефонувати 103

15 порад для батьків, як вберегти малечу від опіків

Опіки є другою найбільш поширеною причиною травмування дітей у всьому світі. Щороку в Україні 12 тисяч малюків отримують опіки. найчастіше діти обпікаються гарячою водою, хоча саме такі травми найлегше попередити.

Як убезпечитися від опіків на кухні:

  • не варто ставити посуд з гарячою рідиною на край столу;
  • не залишайте рушники звисати з плити;
  • переконайтеся, що шнури від електричних чайників та водонагрівачів не звисають;
  • не пийте і не їжте нічого гарячого, якщо дитина сидить у вас на колінах чи ви тримаєте її на руках;
  • необхідно готувати їжу на конфорках, які розташовані ближче до стіни, а ручки каструль повертати до середини плити;
  • використовуйте захисну решітку, бо вона блокує дитині дотик до гарячих каструль;
  • олію, що загорілася, накрийте зверху кришкою; не варто гасити водою – вона лише збільшить полум’я;
  • ретельно перемішуйте їжу та перевіряйте її перед годуванням дітей: може здаватися, що їжа тепла ззовні, але всередині вона може бути ще гарячою.

Як вберегтися від опіків у ванній:

  • не залишайте відкритим кран з гарячою водою;
  • водонагрівач заповнюйте водою не гарячішою за 48 градусів та сильно закрутіть кришкою;
  • не залишайте посуд з гарячою водою на підлозі, бо діти можуть легко в нього потрапити.

Якщо дитина все ж обпеклася:

  • заберіть її від джерела опіку;
  • зніміть з малюка увесь забруднений одяг (підгузки, взуття, сорочки);
  • охолодіть дитину за допомогою вологої тканини або холодної води: під струменем проточної води варто тримати обпечене місце не менше 15 хвилин, температура води повинна бути не менше 15 градусів тепла, інакше дитина може отримати ще й обмороження;
  • накладіть чисте і сухе покриття на місце опіку.

Шановні батьки!

Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною дитячого садка було комфортним і корисним. Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:

Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно! Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя. Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом. При вході, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

Крім того ми просимо Вас:

Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі у шафу. Прослідкуйте, щоб дитина завжди була чистою, акуратно та по сезону одягненою. Прослідкуйте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті. Дайте дитині з собою носовичок.У шафці дитини повинний бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний одяг для прогулянок. Щоб запобігти втраті або обміну речей позначте білизну, одяг і взуття ваших дітей. Прослідкуйте, щоб в кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів. Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощів тощо.

О 9.00 починаються заняття. Тому переконливо просимо Вас:

Якщо Ви прийшли, коли заняття розпочалося, допоможіть дитині роздягтися і тихо приєднатися до дітей. Якщо Ви хочете бути присутніми на занятті, попередьте про це педагога та ознайомтеся з правилами відвідування занять. Не відволікайте педагога під час занять, усі проблеми Ви зможете обговорити у зручний час - вранці до 8.30, в другій половині дня після 16.30; а також на індивідуальних консультаціях у спеціально призначений час. Для занять фізкультурою та музичних занять дитині знадобляться футболка, шорти, шкарпетки, чешки в окремому мішку.

Пам'ятайте, іграшка дитини - іграшка для всіх. Вона може зламатися. У нашому дитячому садку обов'язковими є всі батьківські збори та індивідуальні консультації. Якщо з об'єктивних причин Ви не зможете прийти, попередьте педагогів заздалегідь.

Шановні батьки!

За харчування дітей батьки сплачують не пізніше 20 числа поточного місяця . Оплата є обов'язковою! Пільги за оплату передбачені для дітей з багатодітних родин безкоштовне харчування, для дітей з малозабезпечених родин та для дітей-інвалідів. При виникненні у дитини симптомів отруєння (блювота, пронос) або симптомів ГРВІ (кашель, температура, нежить) звертатися на прийом до дільничного педіатра, в дитячий сад дитина з ознаками захворювання не приймається. Якщо Ваша дитина занедужала, просимо до 9.00 повідомити вихователя по телефону. Після хвороби дитина приймається в дошкільний заклад при наявності медичної довідки.

А також:

Якщо Ви не змогли вирішити будь-яке питання з педагогами, Ви можете звернутися до завідувача, Конфліктні та спірні ситуації у нас прийнято вирішувати за відсутності дітей. Протягом року буде багато свят, розваг, виставок, які стануть незабутніми подіями в житті Вашої дитини, тож візьміть в них активну участь.

Дякуємо Вам за те, що розумієте нас.

/Files/images/animaciya-10.gif

/Files/images/NC08F60C0FB48.jpg

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам"яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов"язує з рідною домівкою, місцями , де вона народилася і зросла.

Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів.Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до рідної оселі, міста , в якому народилися, рідної землі, , шанобливому ставленні до культури своєї родини , мови. Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючимсередовищем людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури, збереження природи рідного краю. Виховання емоційно- діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.

Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :

Виховання в дитини любові і почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка, вулиці, міста;

Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;

Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;

Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв,культури рідного народу;

Ознайомлення дітей із символами держави.

Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки,домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя людини», « Без сім"ї немає щастя на землі» саме так говорить народна творчість про родину.

Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми, любов, симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися прорідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.

Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм.Однак для того щоб ціпочуття стали початком любові до Батьківщини , важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки , де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров"я та життя свого ,в першу чергу,та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір"я: висадка дерев, квітів, – прибираємо,прикрашаємо– робимо разом наше місто чистим , гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави , краю.

Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками , прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення доприроди ,до людей ,що оточують ,до рідного міста.

Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнятмають традиції та звичаї сім"ї. Потрібно, щоб діти пам"яталив дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре , коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.( Декупаж на тарілочці «Подарунок бабусі»).

А головне свято деньнародження самої дитини. Як не складно про це говорити , але дитячі свята, дорослі частіше створюють для себе. У дорослих свої інтереси, бесіди і дітям на такому святіне цікаво і сумно: ніхто не пам"ятає про винуватця свята. Його залишають за спільним столом, він стає свідком дорослих розмов, нерідко долучається до них. Щоб звернути увагу на себе, дитина робить не завжди продумані вчинки. Дорослі роблять вигляд , що це весело, чекають від нього нових «подвигів».Дитина звикає бути центром уваги, що виховує в ньому нескромність та розв"язаність і аж ніяк не морально – етичні почуття.

Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей нанеповторну красу навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення саміі вчіть дитину насолоджуватись спільними здобутками. Знайомте дітей з назвами дерев, квітів , трав; розповідайте відомі вам легенди про рослини рідного міста.

По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка, до Батьківщини.

Пам'ятка , для батьків

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі,а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

*Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

*Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей.Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

*Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

*Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

*Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

*Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

*Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

*Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

*А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.

/Files/images/image.gif

Гендерний аспект у вихованні дошкільників

Тема, яку хочемо розглянути сьогодні, є дуже актуальною, інтимізація життєдіяльності дошкільника – щирі, довірливі стосунки між дорослим і дитиною, особистісне спілкування; актуалізація проблеми статевого виховання дошкільників, необхідність врахування педагогом особливостей розвитку хлопчиків та дівчаток.

/Files/images/ditu.jpg

Розвиток особистості, в основі якої лежить формування людиною своїх життєвих ролей, не може бути гармонійною без гендерно-рольової соціалізації.

Вихователь має знати, що недоліки формування гендерних ролей призводять до порушення статевої та гендерної ідентичності, а це, зокрема, може стати причиною проблем у між статевих контактах, сімейному житті, вихованні дітей.

Перша статева ідентичність, тобто знання своєї статевої належності відмічається науковцями вжев 1,5 року і є найстійкішим стрижневим елементом самосвідомості. З віком обсяг і зміст цієї ідентифікації змінюються, при чому це часто пов’язано з розумовим і соціальним розвитком дитини.

Дворічний малюк уже знає свою стать, але ще не вміє обґрунтувати цю атрибуцію. У три-чотири роки дитина вже чітко розрізняє стать оточуючих людей (різна реакція на чоловіків і жінок простежується у немовлят уже у 7-8 місяців), але часто асоціює її за чисто зовнішніми ознаками, наприклад, одягом, і допускає зворотність, можливість зміни статі.

У два роки більшість дітей вже цілком здатна ототожнювати себе з іншими людьми за статевими ознаками. Наприклад, хлопчики помічають свою схожість з батьками або іншими чоловіками, починають зараховувати себе до тієї самої категорії.

Діти трьох роківне лише правильно визначають стать оточуючих людей, а й вже досить чітко знають про те, що залежно від статі до людини висувають різні вимоги. Дівчатка, як правило, надають перевагу іграм у ляльки, зображуючи при цьому мам, бабусь, сестричок, вони люблять себе прикрашати тощо. А хлопчики переважно грають технічними іграшками, відображаючи діяльність водія, пожежника, міліціонера, військового. До п’яти років діти вже чітко диференціюють типові заняття дорослих.

Спілкування хлопчиків і дівчаток у 4-5 роківмає особливий характер: з одного боку, це спілкування у грі, де ролі розподілені відповідно до статі, з другого, - безпосереднє спілкування з однолітками. Усвідомлюють постійність своєї статі та ким будуть у майбутньому.

У 6 - 7 роківнастає завершальний етап у формуванні статевої ідентичності. На цьому етапі відбувається диференціація статевих ролей, вибір певних видів ігор, певних компаній. Саме в цьому віці з’являються одностатеві компанії ровесників.

Гендерна педагогіка– це сукупність підходів, спрямованих на створення комфортних умов у навчальному закладі щодо соціалізації дітей, важливою складовою якої є само ідентифікація дитини як хлопчика або дівчинки.

Вимогою часу стало нове прочитання і нове розуміння освітнього досвіду видатних педагогів. Це дає відповідь на багато запитань стосовно гендерного виховання хлопчиків та дівчаток, принципів гендерної рівності у вихованні обох статей сучасними «новаторами».

Як хлопчики, так і дівчатка отримують інформацію про те, як вони мають поводитися від батьків, друзів, а також через ЗМІ. Соціальне оточення не завжди є об’єктивним в оцінці поведінки статей і справедливим у вимогах до них. Воно часто нав’язує свої вимоги, відповідно до яких діти різної статі мають поводитися по-різному.

Як тут не згадати Януша Корчака щодо виховання хлопчиків та дівчаток в його «Правилах для життя»: «Я часто чую, як про дітей кажуть: «Усі вони такі». На­приклад: «Усі хлопчиська – хулігани і бруднулі». Або: «Всі дівчатка – плаксійки і ябеди». Це не так, кожного треба пізнавати окремо й окремо оцінювати та пізна­вати не поверхово, а ґрунтовно. Важливо не тільки те, що людина каже, а й те, що вона думає і відчуває, і чому вона така, а не інакша. Тільки лінива людина, яка не любить думати, каже: «Усі вони такі».

...Хлопчикові так само як і дівчинці, хочеться бути гарним, тільки він у цьому не зізнається. Хлопчи­кам важче бути чистими, бо вони люблять рухливі ігри... Але вони не бруднулі. Просто хлопчиків вабить усе швидке, вони менш терплячі, то і зошити в них не в такому порядку. Але стараються хлопчики не менше... І вони сором'язливі не менше, ніж дівчатка. Є ігри, в яких дівчатка заважають, а є і спільні. Адже може дівчинка бігати краще за хлопчика, тож чому тоді хлопчикові не можна гратися у ляльки?

...Мене не обходить, що хтось маленький чи ве­ликий і що про нього кажуть інші: гарний, негарний, розумний, нерозумний; мене не обходить, добре він навчається, гірший за мене чи кращий, дівчинка це чи хлопчик. Для мене людина гарна, якщо приязно ставиться до людей, якщо не бажає і не робить зла, якщо вона добра».

Антон Макаренко вважав, що «виховання дівчин­ки чи хлопчика – це передусім формування культури особистості, виховання її як майбутнього сім'янина, формування в неї почуття любові, власної гідності, яке включає самоповагу й повагу до інших».

Здійснення виховної роботи з дошкільниками пе­редбачає високий рівень гендерної культури вихо­вателя. Від використання ним виховних траєкторій залежить реальне здійснення реконструкції тради­ційних культурних обмежень у розвитку особистості дошкільника, створення умов для максимальної ре­алізації і розкриття здібностей дівчаток і хлопчиків у процесі педагогічної взаємодії.

Цінностями гендерної культури педагога є:

· усвідомлення абсолютної цінності прав чоловіків і жінок, свободи особи;

· усвідомлення себе як особистості, здатної впли­вати на гендерну ситуацію в державі;

· активна позиція щодо потреби участі в гендер­них перетвореннях;

· критичне сприйняття соціально-політичної ін­формації;

· розуміння рівноправної участі обох статей у по­літичному житті;

· лояльне і водночас вимогливе ставлення до обох статей;

· готовність відповідати за власні рішення та їхні наслідки;

· почуття власного достоїнства, толерантність, плюралізм, здатність до компромісу.

Рівноправність у виховному процесі передба­чає:

· однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертан­ня до хлопчиків і дівчаток;

· статево нейтральні вимоги до дотримання пра­вил культурної поведінки, уникнення нав'язування стереотипів на зразок: «хлопчикам (дівчаткам) не личить...» тощо;

· орієнтацію на індивідуальний розвиток дитини, її здібності, уподобання, можливості оволодіння уні­версальними вміннями та навичками незалежно від статі;

· заохочення дітей до спільних занять, ігор, видів діяльності, уникнення статевого сепаратизму у спіл­куванні;

· однаковий доступ та заохочення дітей до ко­ристування різними іграшками, спортивним інвента­рем, приладдям;

· обговорення з дітьми проблем стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в сім’ї та суспільстві;

· привернення уваги вихованців до реклами, дитя­чих часописів, ілюстрованих матеріалів, які нав'язують традиційні стереотипи, статеві ролі чоловіків та жі­нок;

· демонстрування вихователями андрогінних рис, уникнення статево типізованих моделей поведінки.

Цінним орієнтиром у справі гендерного виховання є позиція видатного психолога-гуманіста Василя Сухомлинського: «Не має бути таких трудових відносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали, таким чином, до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домашньому господарстві, однаково вміло й старанно мають робити чоловіки і жінки. Коли і є якийсь розподіл у самообслуговуванні, то він має бути тимчасовим: сьогодні хлопці виконують одну роботу, завтра – іншу».

Отже, узагальнюючи ідеї виховання хлопчиків та дівчаток, маємо відмовитися від диференційованого, обмежувального підходу до виховання дитини залежно від її статі, від статево відповідних традиційних очікувань на користь особистісного, індивідуального розвитку дитини.

/Files/images/2089721hay9u96jep.gif

Рекомендації батькам з підготовки дітей до дитячого садка

Тема, яку хочемо розглянути сьогодні, є дуже актуальною, інтимізація життєдіяльності дошкільника – щирі, довірливі стосунки між дорослим і дитиною, особистісне спілкування; актуалізація проблеми статевого виховання дошкільників, необхідність врахування педагогом особливостей розвитку хлопчиків та дівчаток.

/Files/images/det sad.png

✾ Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

✾ Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками - гуляйте з ними на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

✾ Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

✾ Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

✾ Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.

✾ Пам’ятайте , що на звикання дитини до дитячого садка може знадобиться до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

✾ У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте малюка дитячим садком.

✾ Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

/Files/images/18.gif

«СКАЖИ МНЕ, МАМА, ЛАСКОВОЕ СЛОВО...»

19.04.2015

/Files/images/982033.gif

О том, как не хватает малышам любви родителей, очень часто говорят, очень много пишут педагоги и психологи. Но, к сожалению, проблема не только не исчезает, но становится все более и более актуальной. Поэтому мы приглашаем вас, уважаемые родители, поразмышлять вместе над этой серьезной проблемой и подумать, что зависит от нас, что мы можем сделать для того, чтобы дети — цветы жизни, вырастали жизнерадостными, уверенными и здоровыми, а не «серыми цветами».
Все мы, все время, куда то спешим, куда-то торопимся. В этой безумной погоне мы забываем не только о себе, но и, самое страшное, — о своей душе, о самом близком и дорогом для нас — о своих родных, о своих детях. Наше время расписано по часам, в нем, зачастую, кроме работы, ничему не остается места. И дело здесь не только в том, что необходимо зарабатывать деньги, но и в том, что женщина, мать семейства, хочет быть сегодня успешной, социально независимой, хочет самореализоваться и самоутвердиться в социуме. И эта тенденция активного вхождения женщины в мир мужчин уводит ее от семьи, от домашнего очага.
Темп и ритм жизни современной женщины — все ускоряется и требует все больших затрат времени и сил. Поэтому ребенок все чаще попадает в руки бабушки, няни, детского сада, школы, улицы. Это ведет к тому, что отработанный веками институт семейного воспитания претерпевает изменения. Сегодня особенно остро эта проблема встает для больших городов. Приходящая в дом няня, насколько бы она ни любила детей, все же не может заменить ребенку мать, ее безусловное приятие и любовь. Ведь даже просто само присутствие матери позитивно влияет на психическое и физическое развитие ребенка.
Самое страшное в этой ситуации то, что, не получая любви в детстве, ребенок сам не научается любить. Казалось бы, чему тут учиться: проще и естественнее, непринужденнее чувства, чем любовь, нет. Однако, многие философы, в том числе и Э. Фромм, говорят о том, что любовь — это искусство. И нужно учиться любить. Не только своего партнера чтобы создать гармоничный союз, основанный на взаимопонимании, дружбе, взаимоуважении, но и своего ребенка, создавая ему тем самым площадку для старта, аэродром, откуда можно было бы взлетать.
Ощущая опору, ребенку легче шагать по жизни, быть увереннее, смелее в своих желаниях, конструктивно решать возникающие проблемы. Гораздо труднее тому, в чьем сердце зияют раны, томится ощущение ненужности, никчемности; каждый шаг такому малышу дается с трудом, сопровождается сомнениями, условностями, тяжелыми противоречивыми переживаниями.
А ведь ребенку нужно так немного: теплый взгляд, нежное прикосновение, сказка, рассказанная на ночь. Все это дарит ощущение заботы, вашего тепла, любви. И дает ощущение ребенку, что его любят таким, какой он есть, без всяких условностей, что его принимают, понимают, жалеют.
Уважаемые родители, помня об этом, остановитесь на мгновение! Подойдите к своему ребенку, обнимите его. Скажите, как любите, какой он замечательный у вас, самый лучший. Поиграйте с ребенком, спросите, что волнует его, чем он живет, что его печалит и радует. Постарайтесь не повышать голоса на расшалившегося малыша, а объясните спокойно, чем недовольны. Может быть, тогда на наших асфальтовых улицах будет меньше «серых цветов».

/Files/images/a49de4906cd0.gif

ВИТАМИНЫ ЛЮБВИ (методика доктораДрапкина)

"МАМА-ТЕРАПИЯ" -Уникальная по своей эффективности методика лечения детских недугов профессора Б.З. Драпкина.

Бывший главный детский психотерапевт России, доктор медицинских наук Борис Зиновьевич Драпкин разработал уникальную методику лечения детских неврозов и связанных с ними психосоматических нарушений. Новизна его метода в том, что главным действующим лицом в лечении становится мать ребенка.
"Все мы в большинстве своем любим своих детей, - говорит Борис Зиновьевич. - Но, как ни печально, делаем это не совсем так, как нужно ребенку. Постарайтесь представить себе, что ваш малыш имеет внутри некий резервуар, который в принципе всегда должен быть насыщен материнской любовью. И если этой любви начинает не хватать, если резервуар высыхает, малыш болеет - телом как бы кричит о своих проблемах".
Есть несколько несложных способов пополнить этот резервуар :
· Как можно чаще смотреть в глаза ребенку, с любовью и нежностью, несмотря ни на какие его выходки.
· Почаще поглаживать его, обнимать, похлопывать, возиться с ним, бороться - но соблюдая меру. В принципе любой внимательный родитель увидит, когда малышу уже достаточно такого рода физических контактов.
Но есть еще путь, один из самых эффективных - активизировать вербальный, разговорный способ общения.
Материнский голос - это великолепное и такое необходимое малышу лекарство! "Мы стремимся к тому, чтобы мамин голос стал внутренним голосом малыша, - подчеркивает Драпкин. - Мама дает ребенку определенные позитивные установки, и это воздействует на весь организм малыша, закрепляясь на сознательном уровне и оказывая влияние на все органы крохи".
Итак, базовая программа, полезная любому, в том числе и здоровому ребенку, состоит из 4 основных блоков тщательно подобранных фраз и выражений, которые вы должны выучить и каждый вечер говорить своему крохе, дождавшись, пока он заснет. Подойдите к малышу, убедитесь, что он спит, слегка притроньтесь к его ручке или головке и произносите (сначала мысленно, а затем вслух) фразу за фразой. Старайтесь делать это медленно, со всей силой своего материнского убеждения как бы посылая малышу "флюид любви".
1-й блок. Витамин материнской любви
· Я тебя очень сильно люблю.
· Ты - самое дорогое и родное, что у меня есть.
· Ты - моя родная частичка, родная кровинушка.
· Я без тебя не могу жить.
· Я и папа тебя очень сильно любим.
2-й блок. Физическое здоровье (говоря, представляйте своего ребенка в идеале, здоровым и крепким)
· Ты сильный, здоровый, красивый мальчик (девочка).
· Ты хорошо кушаешь, и поэтому быстро растешь и развиваешься.
· У тебя крепкие и здоровые сердечко, грудка, животик.
· У тебя нежная, гладкая и влажная кожа.
· Ты легко и красиво двигаешься.
· Ты здоровый, закаленный, редко и мало болеешь.
3 блок. Нервно-психическое здоровье
· Ты спокойный мальчик (девочка).
· У тебя хорошие, крепкие нервы.
· Ты умный мальчик (девочка).
· У тебя хорошо развиваются головка и ум.
· У тебя всегда хорошее настроение, и ты любишь улыбаться.
· Ты хорошо спишь.
· Ты легко и быстро засыпаешь.
· Ты видишь только хорошие, добрые сны.
· У тебя хорошо и быстро развивается речь.
4 блок. Эмоциональный эффект, очищение от болезней (из народной медицины)
· Я забираю и выбрасываю твою болезнь.
· Я забираю и выбрасываю (перечисляете те проблемы, которые есть у вашего малыша).
· Я тебя очень-очень сильно люблю.
Индивидуальная программа создается и корректируется в процессе лечения специалистом. Самое главное - заканчивать нужно всегда заверениями в безграничной материнской любви.
Обратите внимание: вся программа - абсолютно позитивная, здесь нет никаких "не", вы просто пробуждаете в своем малыше желание быть хорошим, счастливым, здоровым и закрепляете уверенность, что это возможно.
Дневник
Еще одна из важнейших составляющих метода "лечение материнской любовью" - это ведение дневника. Каждый день вы должны увидеть в своем малыше что-то новое, какой-то росточек, ранее не замеченный, пусть маленькое, но улучшение его состояния. Главное, жить по принципу "здесь и сейчас". Прошлого не существует! Есть только сегодняшний день, и зоркий материнский взгляд наверняка увидит, какие изменения произошли.
Поначалу вам покажется все это какой-то ерундой - вы наверняка с детства не писали никаких дневников. И часто получается, что на второй-третьей встрече с мамой Борис Зиновьевич вынужден снова и снова подчеркивать важность и необходимость дневниковых записей.
Большинство мамочек, воспользовавшихся этим методом, в один голос говорят, что ребенок на глазах успокаивается, становится менее раздражительным и напряженным. Улучшения физического состояния наступают у кого быстрее, у кого позже, кто-то избавляется от проблемы полностью, кто-то - частично. Но все, как один, говорят о том удивительном ощущении воссоединения со своим малышом, благодаря которому меняется вся атмосфера в доме, в семье, улучшаются отношения, они становятся теплее и доверительнее.
В этом методе нет никаких особых сложностей. Главное - настроить себя и использовать ресурсы, которые в нас, мамах, заложены самой Природой. И тогда все у вас получится!
(За матеріалами сайту http://www.babyblog.ru/)
/Files/images/dividers_94(1).gif

МОВЛЕННЄВИЙ КОДЕКС

• Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

• Пам’ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім’ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

• Не забувайте, що ваше мовлення – взірець для наслідування.

• Спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовляння слів.

• Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

• Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

• Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

• Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші мовленнєві творчості вашої дитини.

• Спонукайте їх до складання віршів, лічилок будьте їм помічниками.

• Уважно ставтеся до запитань вашої дитини.

• Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.

• Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомусиків».

• Систематично проводьте ігри в слова.

• Не забувайте доречно вживати прислів’я, загадувати загадки.

• Кожне незрозуміле дитині слово обов’язково поясніть, у присутності дитини вдайтесь до словника.

Обговорюйте прочитане. Наштовхуйте дітей на роздуми про характери персонажів, про відчуття, які вони переживали у ту або іншу мить, про причини їх поведінки.

/Files/images/dividers_94(1).gif

Батьки і діти
Одвічна тема — це батьки і діти,
Де всюди поруч радість і жура.
Тут завжди є причина порадіти
І місце є для щастя і добра.
Тут почуття безмежні, наче море,
Байдужості й лукавості нема.
Тут ділять порівно і щастя, й горе.
Та іноді вкриває щось пітьма…
Десь губиться тоді любов і ласка,
В стосунках добрих чорний кіт пробіг.
Зникає з поля зору гарна казка
І смуток через серце переліг.
Батьки і діти… І таке буває…
Та треба все ж прийти до джерела,
Де біг свій все на світі починає
І, де любов найпершою була.
Вона підкаже, як це врятувати,
І повернути на круги своя.
Бо та любов, яку дарує мати,
Це пристань найбезпечніша твоя.
Що б не було, та треба все стерпіти
І зважити, й пробачити не раз…
Бо найдорожчі — це батьки і діти.
А все останнє хай розсудить час.
Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти…
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!

/Files/images/liniia-575.gif

Виховання

Як ми, батьки, ображаємо своїх дітей?

Сьогодні у наших дітей є все – одяг, іграшки, їжа, книги, комп’ютер …. Але, чи достатньо цього для повноцінного і гармонійного розвитку малюка?

Ні, не достатньо. Іноді дорослі запитують, ну що ж йому ще потрібно?
А потрібно-то зовсім небагато – батьківська любов і ласка. Саме її – батьківську любов і ласку дитина не завжди відчуває, не завжди отримує.
Все, що ми вкладаємо в наших дітей все, що ми робимо для них, повертається в цей світ і для нас, зокрема, сторицею.

  • Якщо дитині довіряють і підтримують його починання, він вчиться довіряти і підтримувати оточуючих.
  • Якщо малюка люблять і піклуються про нього, будучи дорослим, він буде любити і піклуватися про свою сім’ю і своїх близьких.

Але іноді в пориві гніву ми батьки ображаємо своїх дітей. Ми можемо сильно поранити ще не зміцнілу дитячу душу. Словом можна вилікувати, а можна і вбити!

Часто ми батьки ображаємо своїх дітей тоді, коли:

1. Не розуміємо їх або не хочемо зрозуміти

- Мамо, я люблю Олю, а вона не звертає на мене уваги. Що мені робити? - Запитала дитина.
- Відстань, таких Оль у тебе ще в житті буде мільйон. Теж мені проблему знайшов! - Відмахнулася мама.
А для дитини це проблема, велика проблема. І хто знає, як відгукнутися потім слова мами.

Написано про хлопчика, але це стосується як хлопчиків, так і дівчаток в однаковій мірі.

2. Не підтримуємо свого малюка

Якщо з першого разу, щось не виходить, не сваріть дитину, а підтримайте його. Постійно повторюйте своїм дітям слова заохочення, слова схвалення, подяки.

«Я знаю, ти все зробиш правильно. У твоєму сердечку стільки любові, саме вона допоможе тобі подолати всі перешкоди »
«Я знаю, ти не любиш заподіювати біль іншим. І постараєшся знайти спосіб бути корисним! »
«Ти впорався, молодець. Розумниця. Я тебе дуже люблю! »
Такі слова допомагають малюкові, вселяють у нього впевненість у своїх силах. Пам’ятайте, що підтримка і схвалення батьків у важкі періоди, допомагає дитині повірити в себе, окрилює його.
Через деякий час ви помітите, що ваш малюк став швидше збирати іграшки, швидше й акуратніше вдягатися, менше смітити. А з часом така поведінка стане звичкою

3. Коли порівнюємо його з братами і сестрами, або сусідськими дітьми

- «Який розумник Сергій, він так гарно грає на піаніно, знає всі гами. А в тебе руки-крюки, не можеш потрапити на потрібні клавіші! »

Як ви думаєте, що при цьому відчуває дитина?

Образу на себе, на Вас, на весь білий світ і обпалюючу ненависть до Сергійка. І якщо дитина фізично сильніше Серьожі, то при кожному зручному випадку буде його бити. Мама ж буде в повному подиві, звідки така неприязнь?

Та до того ж подібні порівняння підрізають «крила» дитини, вселяють невпевненість у собі у своїх силах. Іноді провокують бажання зробити щось на зло дорослим.

4. Коли насміхаються, ображаємо словами

Дорослі повинні добре розрізняти гумор і насмішку. Гумор – коли смішно і весело всім. А насмішка – коли всі навколо сміються, а маляті дуже боляче від цього.

Не можна насміхатися над дитиною, цим ви провокуєте його покинутість. Поки дитина маленька він буде плакати, коли трохи підросте – з однолітками буде битися, дорослим – грубити і робити різні капості.

5. Коли ігноруємо дитини, не розмовляємо з ним, не дивимося в його сторону

Це найстрашніше, для дитини. Він відчуває себе знедоленим, самотнім, нікому не потрібним.

Краще візьміть малюка на руки, обійміть, поцілуйте. Він так потребує ваших тілесних дотиках, Вашої любові й ласці.

Постарайтеся більше часу проводити зі своїм малюком, разом читати цікаві книги, разом грати, разом ходити на прогулянку в парк чи в дитячий театр.

Знайте, що Ваше маленьке диво любить вас тільки тому, що ви – найдорожчі для нього люди, його мама і тато.

/Files/images/liniia-575.gif

/Files/images/33-parta.jpg

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ.

За статистикою, в нашій країні, внаслідок нещасних випадків щодня гине 3-4 дитини! Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

  • Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки у побуті.
  • Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, побутовою хімією, ліками.
  • Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, що ці хвилини вимірюватимуться ціною життя.
  • А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти у тій чи іншій ситуації.
  • Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

/Files/images/13.gif

Берегите своих детей, их за шалости не ругайте.

Зло своих неудачных дней никогда на них не срывайте.

Не сердитесь на них всерьез, даже если они провинились,

Ничего нет дороже слез, что с ресничек родных скатились.

Если валит усталость с ног совладать с нею нету мочи,

Ну а к Вам подойдет сынок или руки протянет дочка.

Обнимите покрепче их, детской ласкою дорожите

Это счастье - короткий миг, быть счастливыми поспешите.

Ведь растают как снег весной, промелькнут дни златые эти

И покинут очаг родной повзрослевшие Ваши дети.

Перелистывая альбом с фотографиями детства,

С грустью вспомните о былом, о тех днях, когда были вместе.

Как же будете Вы хотеть в это время опять вернуться

Чтоб им маленьким песню спеть,

Щечки нежной губами коснуться.

И пока в доме детский смех, от игрушек некуда деться,

Вы на свете счастливей всех,

берегите, пожалуйста, детство!!!

/Files/images/liniia-575.gif

Кiлькiсть переглядiв: 494

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.