/Files/images/--НАССР.jpg

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР У СЛОБІДСЬКОМУ ДНЗ

Що таке система НАССР ?

Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP) — система, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Іншими словами — це аналіз ризиків і контролю критичних точок.

СИСТЕМА НАССР:

1. Стосується лише безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості.
2. Запобіжний інструмент контролю за небезпечними факторами.
3. Не гарантує безпечності харчових продуктів, а лише зменшує ризик виникнення випадків щодо загрози їх безпечності.
4. Не автономна програма. Її основа — це система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які потрібно запровадити й належно підтримувати.
Контроль за реалізацією вимог чинного законодавства щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, затвердило Мінагрополітики наказом від 01.10.2012 № 590

Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю над усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.

Контроль, що реалізується в рамках створеної системи менеджменту, передбачає відпрацювання пакету документів і їх неухильного виконання.
Сюди входять:
* Вимоги, яким повинні відповідати наявні в харчоблоці ДНЗ посуд, кухонний інвентар і обладнання;
* Вимоги, які пред'являються до кулінарних виробів і харчових продуктів на етапах споживання, приготування, зберігання;
* Вимоги, які регламентують безпеку на етапах приготування їжі (за видами харчової продукції).

Перелік ККТ (критичних контрольних точок) на етапах виготовлення харчової продукції:

* Придбання харчової сировини;
* Контролю упаковки, в якій знадходять продукти;
* Порядок контролю ККТ на етапі приготування їжі;
* Алгоритм дії посадової особи при виявленні відхилень фактичних параметрів від встановлених.

Впровадження системи НАССР – є гарантом якості в громадському харчуванні. ХАССП в дитячих садках і освітніх установах –це не просто засіб для проходження перевірок контролюючих органів, а важливий інструмент для контролю безпеки харчування дітей поза домом. На відміну від дорослих, у них немає вибору, де харчуватися і як харчуватися, тому адміністрація цих установ зобов'язана на законодавчому рівні розробити, впровадити і постійно підтримувати принципи системи HACCP.


Реалізація згаданої концепції дозволяє домогтися наступних позитивних моментів:
* В обов'язковому порядку контролюється сировина, що поставляється в ДНЗ для приготування їжі для дітей;
* Існує можливість документального контролю, які проби проходила сировина, перед тим, як потрапити на стіл до дитини;
* Здійснюється жорсткий контроль за умовами її приготування в частині дотримання вимог санітарії та гігієни:
* Своєчасна і якісна дезінфекція інвентарю, приміщення їдальні і кухні;
* Особиста гігієна персоналу;
* Правильне прибирання відходів і сміття;
* Відсутність комах;
* Продукти, які не відповідають за якістю тим, з яких дозволено готувати їжу дітям, повертаються постачальникам або утилізуються;
* Жорсткий контроль за зберіганням продуктів і напівфабрикатів.

Комплекс цих заходів допомагає захистити дитину від різних захворювань, включаючи харчові та алергічні отруєння.

Що перевіряється:

1. Планування виробничих та допоміжних приміщень.

Перевірка планування потоків руху персоналу та продуктів на предмет перехресного забруднення. Вплив ґрунту та навколишнього середовища на безпечність продуктів.

2. Територія, обладнання та технічне обслуговування.

Стан облаштування території, стан дверей, підлог та стін виробничих приміщень. Інспектори перевірять чи калібрується обладнання згідно специфікацій.

3. Планування та стан комунікацій.

Перевірка наявності діючої вентиляції, стану систем водопостачання та водовідведення. Належне освітлення виробничих зон.

4. Безпечність матеріалів для переробки харчових продуктів.

Державні аудитори перевірять, яка саме вода використовується у приготуванні харчових продуктів, льоду та пару, чи всі допоміжні матеріали є безпечними.

5. Чистота поверхонь, процедури прибирання приміщень.

Перевірка миючих засобів, частоти та графіку прибирань. Інспектор перевірить де саме зберігаються засоби для прибирання та інвентар.

6. Здоров’я та гігієна персоналу.

Перевірка медичних книжок, наявності спецодягу та проведення гігієнічного навчання. Наявність правил миття рук, паління, відвідування туалетів.

7. Поводження з відходами виробництва.

Державний інспектор перевірить, де накопичуються та як саме утилізуються відходи виробництва. Наявність та маркування контейнерів для відходів, їх миття та дезінфекція.

8. Контроль шкідників.

Буде перевірено яким способом підприємство запобігає проникненню шкідників на територію потужності, чи розроблені засоби профілактики та боротьби зі шкідниками.

9. Зберігання та використання токсичних речовин.

Якщо на підприємстві використовуються токсичні сполуки, то інспектор перевірить чи розроблені правила приймання, зберігання та застосування цих речовин.

10. Контроль постачальників.

В ході аудиту будуть перевірені процедури моніторингу ризиків та вхідного контролю харчових продуктів, отриманих від постачальників.

11. Зберігання та транспортування.

Інспектор перевірить умови зберігання продуктів, контроль за строками придатності та температурні режими транспортування готової продукції.

12. Контроль технологічних процесів.

Перевірка ключових параметрів технологічних процесів, наявності контрольних точок та процедур контролю за невідповідними харчовими продуктами.

13. Маркування харчових продуктів.

Аудитор проінспектує маркування для готової продукції, наявність строків зберігання та дати виробництва продукції.

Вимоги щодо забезпечення санітарного законодавства на харчоблоках закладів освіти відображені в наступних документах:

  • Державні санітарні правила та норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01,
  • Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941.
  • Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 року № 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05травня 2006 року за № 523/12397,
  • ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти, ДБН В.2.2-3-2018 Заклади освіти.

Нормативно-правові акти, які зобов’язують операторів ринку розробити та впровадити систему НАССР:

– Закон України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (ст. 20, 21);
– Закон України № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»;
– Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)». Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 429 від 17.10.2015;
– Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 41 від 06.02.2017 «Про затвердження форми акту, складеного за результатами аудиту щодо додержання операторами ринку вимог законодавства стосовно постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів»;
– Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 42 від 06.02.2017 «Про затвердження форми акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами»;
– Постанова Кабінету міністрів України №896 від 31 жовтня 2018р. «Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження».

/Files/images/--НАССР 1.jpg

/Files/images/bb72f4d0d906.gif

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ

В правильній організації харчування дітей виховання гігієнічних та естетичних навичок прийому їжі має велике значення. Недостатнім є забезпечення дитини необхідним набором продуктів харчування або їх смачне приготування, важливим є також створення таких умов і виховання таких навичок, які сприяли б кращому засвоєнню їжі і виключали б можливість виникнення ряду хвороб. Так, недотримання гігієнічних правил нерідко стає причиною гострих шлункових інфекцій. Відсутність навичок у догляді за порожниною рота сприяє розвитку карієсу зубів. Постійна їжа в сухом’ятку, поспіх, погане пережовування їжі можуть призвести до розвитку хронічних захворювань шлунку. Неправильна організація прийому їжі часто супроводжується порушенням травлення (зниження апетиту, погане засвоєння їжі)
Естетика харчування є однією із складових частин культури людини.
Неправильна поведінка дитини за столом спричиняє неприємності не тільки батькам, але і оточуючим, може зіпсувати настрій, апетит.
Щоб привчити дитину дотримувати гігієнічних правил прийому їжі, дорослим необхідно самим їх дотримувати, бо діти схильні до наслідування дій дорослих. Слід стежити, щоб на столі завжди був порядок: прибрані всі зайві речі, постелена скатертина, посуд відповідав призначенню. Під час прийому їжі у разі необхідності необхідно витирати рот та руки серветкою, їжу, що впала або розлилася, зразу ж прибрати, виховуючи охайність. Закінчивши прийом їжі, слід негайно прибрати все, що залишилося, крихти, вимити посуд. Вже з двох років дитину слід активно залучати до прибирання. Вона може допомогти помити та поставити на місця посуд, витерти стіл, поставити на місце стілець, тощо.
Слід створювати такі умови, за яких у дитини виховується позитивне ставлення до прийому їжі. Задля правильної організації харчування слід за 20-30 хвилин до прийому їжі повернутися з прогулянки, припинити заняття чи ігри. Цей час використовують для підготовки до прийому їжі, створення певного ”настрою”. Під час підготовки до прийому їжі слід говорити про меню, смак страв, створюючи відповідний настрій. За столом дитина повинна мати своє постійне місце. Посуд та прилади мають відповідати вікові дитини, бути зручними та безпечними.
Не рекомендують ставити на стіл відразу всі страви, оскільки це іноді призводить до зниження апетиту, порушенню послідовності їжі. Порції мають відповідати вікові дитини, її індивідуальному смаку та навичкам. Для перших страв рекомендують температуру 70-75°С, для других – 60-65°С, холодні страви - не нижче 7-10°С.
Важливим гігієнічним правилом є неквапливий прийом їжі та ретельне пережовування. Під час прийому їжі дитина не повинна відволікатися, голосно розмовляти, сміятися. Слід привчати дитину до правильної поведінки за столом, дотримання чистоти та охайності, вмінню правильно сидіти, по закінченню прийому їжі дитина повинна обов’язково подякувати дорослим.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильне харчування – запорука міцного здоров’я дитини!

/Files/images/7184.gif

Відправляючи малюка в дитячий садок, батьки турбуються про все: щоб дитина була охайно вдягнена, щоб їй було цікаво в групі, на прогулянці, щоб вона відпочивала у тиху годину... Але найголовніше питання - як малюк буде харчуватися.

У дитячому закладі складається одне загальне меню для дітей у віці від 3 до 7 років. Кожна дитяча установа, по нормах Інституту харчування, повинна мати два сезонних меню: зимово-весняне та літньо-осіннє.

Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються в дошкільному закладі. Режим харчування дітей в Фрунзенському дошкільному навчальному закладі (дитячий садок) відповідає режиму роботи закладу та вікових груп і затверджений завідувачем. Графік видачі їжі затверджується завідувачем закладу. Основними принципами організації харчування в дошкільному закладі є: енергетична цінність раціонів відповідає енерговитратам дітей, збалансованість та максимальна різноманітність раціону, технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність, забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

/Files/images/File252.gif

За кожною дитиною в садку закріплене постійне місце за столом, а вихователі повинні піклуватися про те, щоб їй було зручно сидіти й користуватися столовими предметами. Кожній віковій групі дітей відповідають свої меблі. Вимоги до посуду: стійкість, зручність і відповідність обсягам порцій.

Кiлькiсть переглядiв: 1005

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.